Врятовано за 18000.00₴
Вінницька область (Східне Поділля).
Кінець XIX ст.
перламутр, нитки рослинного походження; виточування, нанизування;
Придбано для Музею Івана Гончара коштом «Спільного спадку» на аукціоні. Вартість зазначена без врахування податків. Продавчиня Людмила Четвертак.
Баламутами в народі називали намисто зі скам'янілого перламутру. Поширене воно було лише локально на Східному Поділлі. Намистини нанизували в одну чи кілька низок за тим самим принципом, що й корали: більші посередині, дрібніші до країв. Носили баламути і поряд із кораловим намистом, а часом перенизували їх монетами.
Сьогодні навколо самої назви «баламути» наросло чимало міфів і вигадок. Як, наприклад, пояснення назви, мовляв, дівчата носили ці намиста, щоб «баламутити хлопцям голови». Або ж що баламути нібито є виключно весільним намистом, бо воно білого кольору. Часом цю назву переносять і на сучасний перламутр, але це не зовсім коректно: «баламути» — назва локальна, етнографічна. Зрештою, і сучасні вовняні пальта ми не називаємо свитами, хоч вовна та сама.
Інформація про побутування: від фольклористки Ярини Левченко (instagram: yaryna_dron).