Врятовано за 4251.00₴
Івано-Франківська область (Гуцульщина).
Кінець XIX ст.
мушля, вовняні нитки, стрічка вовняна; ручне пошиття;
Придбано для Музею Івана Гончара коштом «Спільного спадку». Вартість зазначена без врахування податків. Продавчиня Юлія Акіншина.
Прикраси з мушель є одними з найбільш давніх. Їх нашивали на одяг або носили як намиста. Одним таких прикладів, є знахідка на Мізинській стоянці (Чернігівська область) – намисто з черепашок, датоване 15 000 р. до н. е.
Каурі – мушля екзотичного морського молюска, яка використовувалася як один з еквівалентів вартості. Як гроші набула поширення спочатку серед народів, які населяли узбережжя Індійського та Тихого океанів, а згодом – на території Середньої Азії, Африки та Європи. Вартість каурі була незначною. На теренах українських земель набула вжитку під час “безмонетного періоду” грошового обігу у ХІІ - ХІV ст. Мушлі каурі знаходити в багатьох монетних скарбах поряд з арабськими дихремами та західноєвропейськими денаріями.
Намисто з мушель каурі побутувало на Покутті та Гуцульщині. Мушлі нашивали на стрічку в один або два ряди. Їх одягали попід шию, доповнюючи пишний комплект прикрас з коралів, перлів та інших намист. Окрім шиї, ними також прикрашали зачіску.
Інформація про побутування: від фольклористки Ярини Левченко (instagram: yaryna_dron).