Цікавинки

З-поміж усіх традиційних прикрас найціннішим вважалося коралове намисто. Корали привозили в Україну із Середземного та Червоного морів, і коштували вони дорого: ціна залежала від кольору, розміру та форми намистин. Форми траплялися найрізноманітніші: овальні, бочечки, кукурудзки (як у намисті з колекції), колючі, горбаті, шліфовані й нешліфовані, з рівними або заокругленими краями, зі шпичками та гілочками. Барви — від білих, рожевих і цегляних до, звісно, червоних. Найдорожчими були корали саме червоного кольору, гладенько виточені, досконалої овальної форми або форми бочечок. Намистини зазвичай укладали від найдрібніших по краях до більших посередині.

Як зауважив Василь Милорадович у праці «Життя-буття лубенського селянина»: «Лубенці поділяють загальнолюдську пристрасть до червоного кольору, ототожнюють його з красивим і порівнюють із солодким».

Усе ж корал може втрачати колір, з чим пов'язані забобони та вірування: мовляв, якщо жінка нездорова, то корали на ній тьмяніють. Хоча насправді корал із часом може просто вигоряти на сонці — як, скажімо, тканина. Прикраси берегли й передавали у спадок, тож із часом вони тільки набували цінності.

Інформація про побутування: від фольклористки Ярини Левченко (instagram: yaryna_dron).